"Великдень всіх нас на гостину просить" (1 травня - Великдень)

Добігають останні дні, що наближають світлий Великдень – час весняного оновлення природи і очищення людських душ. Ще трохи і наші господині розпочнуть чаклувати над неодмінними атрибутами цього прадавнього свята – пасками, візьмуться за розмальовування писанок.

С­­­­еред усіх християнських свят Воскресіння Христове відзначається особливою радістю і особливою урочистістю. Чому? Тому що Воскресіння Христове означає, що смерть у людській природі не перемагає. Воскресіння Христове стало запорукою вічного життя. У час смутку і скорботи, коли ми переживаємо смерть наших близьких, воскресіння Христове вселяє в наші серця велику надію. Воно ніби говорить нам: «Не плач! Ви ще побачитесь у вічному житті». Воскресіння Христове єднає живих і мертвих в єдину сім'ю.

В історії людства існувало й існує багато релігій, кожна з яких проповідує своє вчення і говорить, що воно правдиве. Але довести, що ці вчення істинні, ніхто не може тому, що не може підтвердити їх ділами. А Господь наш Ісус Христос, Який сказав: «Я є істина», - підтвердив своє вчення ділом. Він воскрес і з мертвих силою Свого Божества і тим довів, що Його вчення правдиве.

Воскресіння Христове – настільки важлива подія, що святий апостол Павло визначає ним істинність усього християнського вчення. «Якщо не воскрес, - каже він, - то й проповідь наша марна, марна і віра ваша».

Ісус Христос дійсно воскрес, і тому ніхто не повинен сумніватися в Його воскресінні. Посилаючи на проповідь, Він сказав Своїм ученикам: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню… Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами… покладуть  руки на недужих, і вони будуть здорові» (Мр., 16:15 – 18); і додав: «Я з вами по всі дні, до кінця віку» (Мф., 28:20).

Проповідь апостолів дійсно супроводжувалася знаменнями і чудесами. Вони не тільки проповідували воскресіння Христове, а й підтверджували звершеннями чудес. І донині правдивість православного віровчення підтверджується чудесами святих людей.

Воскресіння Христове спонукає нас боротися з гріхом, у тому числі і з корупцією. Воно запалює нас прагнути до моральної чистоти, до святості. Воно навчає нас бачити в людях братів і сестер; надихає нас допомагати біженцям, старим людям і дітям, захисникам України; не боятися смерті. Воскресіння Христове також надихає нас на боротьбу проти неправди і кривди. Воно надихає нас на труд, на виконання своїх обов'язків і побожне життя. Воскресіння Христове дало новий напрям життю людини. Воно зробило земне життя осмисленим і цілеспрямованим. У майбутньому – не смерть, не загибель, не знищення, а інше існування: «Іншого, вічного життя початок».

Воскресіння Христове – це основа нашої віри, її опора. Своїм воскресінням Ісус Христос показав істинність Свого  Божества, вічність Свого вчення, спасенність Свого розп'яття і смерті, велич і силу благодатних дарів Святого духа, які подаються в заснованій Ним Церкві.

Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за страждання. Воно дає нам силу перемагати їх. Нехай ніхто не подумає, що цієї радості у воскреслому Господі достойні тільки люди святі, пустельники, подвижники. Ця радість дарована і нам, слабким і грішним дітям Отця Небесного.

Цього року Україна святкує Воскресіння Христове в умовах неоголошеної війни на Донбасі. Але ми твердо віримо, що незабаром Господь пошле нам перемогу над агресором, бо з нами правда; а де правда, там Бог і перемога.

Любі читачі! Сердечно вітаємо Вас зі Святом Воскресіння Христового! Живіть у мирі, любові, у всякому благочесті й чистоті.

"Чорнобиль - найбільша екологічна катастофа сучасності"

26 квітня 2016 року виповнилось 30 років одній із найтрагічніших дат в історії людства, яка обернулася лихом не лише для народу України, але й для народів інших держав. Наша бібліотека не стоїть осторонь цієї проблеми. Працівниками бібліотеки було проведено заходи, приурочені цій трагічній події, зокрема, для працівників бібліотек-філіалів РЦБС, зі старшкласниками Володарсько-Волинської гімназії та працівниками центру обслуговування одиноких непрацездатних громадян та пенсіонерів.

Цей день назавжди залишається в серцях людей днем скорботи й пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Днем біди, днем болю, трагедії і застереження. Подібне не повинно повторитися. На заваді має стати наша пам’ять про трагічні дні  і подвиг людей, які вступили у двобій з незримим підступним ворогом, рятуючи людство від іще більшої біди.

         Чорнобильська аварія своїм чорним крилом накрила наш край. Серед 12 областей України, на яких зафіксовано радіаційне забруднення, найбільш постраждала Житомирщина. 13 тис. квадратних кілометрів або 42% території з населенням 400 тис. чоловік, а це понад 700 населених пунктів – така сумна статистика Чорнобильської біди в нашому краї. З карти області зникло 36 сіл у зв’язку з переселенням їх жителів через підвищений рівень радіоактивного забруднення цезієм-137 та стронцієм-90.

         Смертоносна хвиля накрила північні населені пункти нашого району: Іршанськ, Кропивню, Омелівку, Яблунівку, Іванівку, Шадуру, Добринь, Гуто-Добринь, які віднесені до зони посиленого радіоактивного контролю і де проживало більше 8 тисяч чоловік, четверта частина з яких – діти та юнацтво до 18 років. Всі вони отримали підвищену дозу опромінення щитовидної залози і мають статус потерпілих.
Проходять роки після аварії. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса.

         Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми витравимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана.

         І не відшукати нам слова – художнього і публіцистичного, що вгамує її біль.